Чому під час вагітності виникає біль у лобку
Під час вагітності в жіночому організмі виробляється гормон релаксин. Під його дією зв’язки тазового дна та з’єднання лобкових кісток розм’якшуються. Це природний механізм, який дозволяє тазу стати рухливішим, а дитині — пройти через родові шляхи.
У більшості жінок цей процес відбувається безболісно або з мінімальним дискомфортом. Проблема виникає тоді, коли розширення лобкового симфізу при вагітності виходить за допустимі межі — зв’язки стають надто еластичними, кістки розходяться більше, ніж потрібно, а процес супроводжується вираженим тазовим болем. Це і є симфізіопатія. Основні симптоми, що можуть вказувати на цей патологічний стан:
- біль у лобку при ходьбі, інших фізичних навантаженнях, зокрема в час підйому по сходах;
- тупі або гострі больові відчуття в стані спокою;
- відчутний дискомфорт при зміні положення тіла (підйом зі стільця, поворот у ліжку);
- клацання або хрускіт у ділянці лобкового з’єднання;
- біль при розведенні ніг;
- відчуття нестабільності в тазу, хитка «качина» хода.
Ризик симфізіопатії вищий у жінок із повторною вагітністю, великим плодом, широким тазом, дефіцитом вітаміну D та кальцію, а також у тих, хто раніше мав травму таза. В будь-якому разі біль у лобку при вагітності варто розцінювати як сигнал негайно проконсультуватися з лікарем та пройти УЗД.
Коментар акушера-гінеколога МЦ «Мати та дитина»: «Жінки часто думають, що біль у лобку під час вагітності — це норма й терплять його до самих пологів. Насправді ж цей стан можна контролювати. Завдяки УЗД ми бачимо точну ширину розходження, оцінюємо динаміку та разом із вагітною плануємо майбутні кроки: від носіння бандажа до вибору методу пологів. Що раніше розпочати спостереження та застосувати відповідні профілактичні дії, то менше ризиків для матері в пологах і після них».
Водночас критично важливою є диференційна діагностика болю в тазу при вагітності, адже схожі симптоми бувають не лише при симфізіопатії. Тазовий біль може виникати на тлі остеохондрозу чи міжхребцевої грижі, при ішіасі, деяких інших станах. І саме УЗД дозволяє підтвердити чи виключити патологію в ділянці симфізу та вибрати подальшу тактику.
Коли призначають УЗД лобкового симфізу під час вагітності
УЗД симфізу — це цільове дослідження, яке призначається жінці при наявності певних симптомів. Основні з них:
- будь-який біль або дискомфорту у ділянці лобка, що виник у час вагітності;
- труднощі при ходьбі та зміні положення тіла;
- клацання або хрускіт у ділянці лобкового з’єднання;
- симфізіопатія в анамнезі (супроводжувала попередню вагітність);
- підозра на патологічне розходження симфізу перед пологами;
- повторне УЗД при вже підтвердженому симфізиті (для контролю стану в динаміці).
Найчастіше діагностика тазового з’єднання призначається в другому та третьому триместрах. Проте все індивідуально й залежить від перебігу вагітності та стану жінки.
Вимірювання ширини симфізу на УЗД — основний параметр, який фіксується під час дослідження. Саме він визначає ступені розходження та подальшу тактику. Норма ширини лобкового симфізу при вагітності та ступені розходження:
| Ширина симфізу | Ступінь | Тактика |
|---|
| До 6-7 мм | Норма під час вагітності | Спостереження, профілактика |
| 7-10 мм | І ступінь, легке розходження | Бандаж, обмеження навантаження, корекція кальцію/вітаміну D |
| 10-20 мм | ІІ ступінь, помірне розходження | Активне лікування, вибір методу пологів |
| Понад 20 мм | ІІІ ступінь, значне розходження | Постільний режим, консультація ортопеда, кесарів розтин |
УЗД симфізу після пологів — коли і навіщо
Після пологів жіночий організм поступово повертається до свого звичного стану. Рівень релаксину знижується, зв’язки стають жорсткішими, ширина лобкового симфізу поступово зменшується. Проте якщо під час вагітності розходження були значними, процес відновлення може бути тривалим і потребувати контролю. Лікар може призначити УЗД симфізу після пологів, якщо:
- виражений больовий синдром не зникає або навіть посилюється;
- складно ходити, вставати, обслуговувати себе;
- необхідно оцінити динаміку післяпологового відновлення.
Терміни контрольного УЗД після пологів залежать від стану пацієнтки. Зазвичай його проводять через 1–2 місяці або раніше, якщо больовий синдром виражений. За результатами діагностики лікар обирає подальшу тактику реабілітації.
Реабілітація після розходження лобкового симфізу
Вибір методу реабілітації визначає, наскільки швидко та повноцінно відбудеться відновлення. Програма формується індивідуально з урахуванням таких принципів:
- носіння тазового бандажа — необхідно для фіксації тазових кісток, зменшення навантаження на симфіз, полегшення болю;
- обмеження навантаження на таз — важливо уникати асиметричних рухів, не сидіти, схрестивши ноги, не стояти на одній нозі, не робити різких поворотів корпусу, уникати тривалої ходьби й підйому сходами;
- фізіотерапія та лікувальна гімнастика — після того, як гострий біль стихне, реабілітолог індивідуально підбирає вправи для зміцнення м’язів-стабілізаторів і тазового дна;
- корекція дефіциту кальцію та вітаміну D — ці елементи необхідні для відновлення зв’язок і кісткової тканини, дозування встановлюється індивідуально на підставі результатів відповідних аналізів.
При значному розходженні симфізу реабілітація проводиться під контролем ортопеда спільно з акушером-гінекологом.
Симфізіопатія та тактика ведення пологів
У разі появи симфізіопатії в час вагітності важливо правильно вибрати метод розродження. Вибір залежить від ступеня розходження хрящового сплетіння.
Якщо розходження не перевищує 10 мм, можливі природні пологи зі знеболенням. Але обов’язково беруться до уваги розміри тазу, габарити плода та загальна клінічна картина.
Якщо розходження становить понад 10 мм, акушер-гінеколог оцінює ризики та ухвалює рішення щодо методу розродження індивідуально. Наприклад, при значній симфізіопатії природні пологи можуть призвести до погіршення стану чи навіть розриву симфізу, тому при такій клінічній картині лікарі зазвичай рекомендують кесарів розтин.
Ведення пологів при симфізіопатії — це завжди командна робота акушера-гінеколога, анестезіолога та, за необхідності, ортопеда. Саме такого принципу дотримуються в медичному центрі «Мати та дитина» у Львові.
А тактику розродження наші фахівці разом із жінкою починають розробляти заздалегідь, зважаючи на дані УЗД. Такий підхід дозволяє спокійно все спланувати, проаналізувати ймовірні варіанти перебігу пологів і без поспіху підготуватися до процесу фізично та психологічно.
Вiдгуки