Дозрівання незрілих яйцеклітин: що це за технологія
In vitro maturation (IVM) – це метод допоміжних репродуктивних технологій, при якому незрілі ооцити отримують із фолікулів без або з мінімальною гормональною стимуляцією, після чого їх дозрівання відбувається в лабораторних умовах.
У звичайному циклі ЕКЗ яйцеклітини стимулюють гормональними препаратами до повного дозрівання прямо в організмі, і лише тоді проводять пункцію. IVM передбачає зворотнє: мінімальну або взагалі відсутню стимуляцію яєчників, ранній забір ооцитів і дозрівання їх поза організмом.
Щоб зрозуміти логіку методу, важливо знати, на яких стадіях буває яйцеклітина на момент забору:
- GV-ооцит (germinal vesicle, зародковий пухирець) – ооцит із візуалізацією зародкового пухирця; мейоз ще не розпочався
- MI-ооцит (метафаза I) – яйцеклітина вже почала ділитись, але ще не завершила першого мейотичного поділу;
- MII-ооцит (метафаза II) –зрілий ооцит із першим полярним тільцем, придатний до запліднення.
У стандартних програмах ЕКЗ основну клінічну цінність мають ооцити MII. А от у програмах IVM уже ембріологічна лабораторія забезпечує умови для дозрівання ооцитів стадії GV та MI до стадії MII і саме в лабораторії завершується їхній шлях до зрілості.
Думка спеціаліста: IVM не вважається спрощеною версією ЕКЗ і не застарілою альтернативою. Це технологія з чіткими показаннями, яка в правильно обраних пацієнток дає результати, що порівнянні з класичним протоколом, але без навантаження на організм інтенсивною гормональною стимуляцією.
Місце IVM у репродуктивній медицині поступово розширюється. Зокрема, у 2021 році Європейське товариство репродукції людини та ембріології (ESHRE) офіційно вивело IVM зі статусу «експериментального» методу. Тепер він розглядається як визнаний клінічний підхід для певних категорій пацієнток.
Показання до програми IVM
IVM підходить не всім, і це принципово важливо. Рішення про включення цього методу до плану лікування завжди приймається індивідуально разом з репродуктологом після оцінки загального стану пацієнтки та клінічної картини.
Найчастіше програму IVM розглядають у таких ситуаціях:
- Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), а за новою назвою ПМОС (Поліендокринний метаболічний оваріальний синдром) – особливо при класичному фенотипі з великою кількістю антральних фолікулів і підвищеним ризиком синдрому гіперстимуляції яєчників на стандартних гормональних протоколах.
- Онкофертильність – збереження фертильності перед хіміотерапією або опроміненням, коли часу на повноцінну стимуляцію немає, а відтермінування лікування неприпустиме.
- Гормонозалежні пухлини – стани, при яких підвищення рівня естрогенів під час стимуляції небажане (наприклад, рак молочної залози з рецепторами до естрогену).
- Повторні невдачі стандартного ЕКЗ – окремі випадки, коли попередні цикли не дали результату і лікар розглядає інший підхід до отримання ооцитів.
Жінкам з онкологічним діагнозом IVM дає особливо вагому перевагу: процес дозрівання яйцеклітин in vitro можна розпочати в будь-яку фазу циклу без очікування сприятливих днів для стимуляції. Це критично, коли онколог не може відкласти лікування навіть на два тижні.
Підготовка до програми IVM
Підготовка до IVM включає кілька обов'язкових етапів. Вони дають ембріологу та репродуктологу повну картину стану яєчників та допомагають точно спланувати день пункції. Гормональний скринінг проводять на 2–3-й день менструального циклу. Він включає аналізи на:
- ФСГ і ЛГ – для оцінки гонадотропної функції гіпофіза;
- естрадіол – базальний рівень перед стимуляцією;
- АМГ (антимюллерів гормон) – маркер оваріального резерву;
- пролактин і ТТГ – для виключення супутніх ендокринних порушень.
Ультразвукове дослідження на початку циклу дає змогу підрахувати антральні фолікули і оцінити стан ендометрія. Саме кількість дрібних фолікулів багато в чому визначає прогноз дозрівання ооцитів. Стандартний клінічний мінімум для обох партнерів включає:
- розгорнутий аналіз крові;
- біохімію;
- коагулограму;
- дослідження на ВІЛ, гепатити В і С, сифіліс;
- ПЛР-тести на інфекції статевих шляхів;
- спермограму.
Важливо! Пункцію при IVM проводять значно раніше, ніж у класичному ЕКЗ, коли фолікули досягають розміру 6–10 мм. Тригерна доза ХГ може не застосовуватися взагалі або використовуватися в мінімальному обсязі – залежно від протоколу і клінічної ситуації. Саме тому точне узгодження дати пункції є критичним кроком.
Як проходить дозрівання незрілих яйцеклітин
Програма складається з кількох послідовних етапів.
- Крок 1: пункція фолікулів. Трансвагінальну пункцію виконують під УЗД-контролем з внутрішньовенною анестезією. Процедура триває 15–20 хвилин. Основною метою є отримання кумулюс-ооцитних комплексів із малих антральних фолікулів.
- Крок 2: лабораторне дозрівання. Очищені незрілі ооцити поміщають у спеціальне культуральне середовище зі стимуляторами дозрівання і витримують 24–48 годин за оптимальної температури та вологості. Ембріолог регулярно оцінює стан клітин.
- Крок 3: відбір зрілих ооцитів та ІКСІ. Після завершення культивування ембріолог відбирає ооцити, які досягли стадії MII, й запліднює їх методом інтрацитоплазматичної ін'єкції сперматозоїда (ІКСІ). Цей метод запліднення є стандартом при IVM, оскільки забезпечує контрольоване введення сперматозоїда.
- Крок 4: культивування ембріонів і перенесення. Подальші кроки не відрізняються від звичайної програми ЕКЗ. Ембріони культивують до стадії бластоцисти, після чого виконують перенесення в порожнину матки або кріоконсервацію для наступного циклу.
Зверніть увагу! Кріоконсервація бластоцист у програмі IVM нерідко є пріоритетом, оскільки ендометрій у нестимульованому або мінімально стимульованому циклі може бути недостатньо підготовленим для свіжого перенесення. Заморожування ембріонів і перенесення в наступному природному або підготовленому циклі підвищують шанси на успіх.
Результати програми IVM
Оцінюючи ефективність IVM, важливо розуміти, з чим саме порівнювати цей метод. Він не замінює класичне ЕКЗ у загальній популяції пацієнток, а застосовується в конкретних клінічних ситуаціях, де його переваги мають більше значення, ніж наявні обмеження.
| Показник | IVM | Класичне ЕКЗ |
|---|
| Дозрівання ооцитів до MII | 50–70%* | 80–90%* |
| Показник запліднення (ІКСІ) | нижчий | вищий |
| Частота формування бластоцист | нижча | вища |
| Ризик СГЯ | мінімальний | до 10–33% у групах ризику |
| Гормональне навантаження | мінімальне або відсутнє | значне |
| Можливість застосування при онкологічних діагнозах | так | обмежено |
| Час від початку до пункції | коротший | 10–14 днів стимуляції |
*у середньому ефективність залежить від лабораторії та стану пацієнтки.
Вагітність після перенесення контролюють стандартним чином: аналіз крові на β-ХГ через 12–14 днів після перенесення, УЗД через 3–4 тижні для підтвердження серцебиття, подальше спостереження у репродуктолога та акушера-гінеколога.
Важливо враховувати: рівень доказовості IVM наразі нижчий, ніж у класичного ЕКЗ, насамперед через меншу кількість великих рандомізованих досліджень. Рішення про включення цього методу до плану лікування завжди приймається індивідуально, з урахуванням усього клінічного контексту.
Дозрівання незрілих яйцеклітин: ціна у Львові
Вартість програми IVM формується з кількох складників. Розуміння структури витрат допомагає заздалегідь спланувати бюджет та уникнути неочікуваних додаткових витрат у процесі лікування. До базової вартості циклу зазвичай входить:
- гормональний скринінг і УЗД-моніторинг на початку циклу;
- пункція фолікулів під анестезією під УЗД-контролем;
- лабораторне культивування незрілих ооцитів і їхнє дозрівання in vitro;
- ембріологічний етап (оцінка зрілості ооцитів, ІКСІ, культивування ембріонів);
- перенесення ембріона або підготовка до кріоконсервації бластоцист.
Що впливає на загальну ціну дозрівання незрілих яйцеклітин у Львові:
- обсяг програми – повний цикл із перенесенням ембріона або програма, що завершується на етапі отримання та кріоконсервації ооцитів чи ембріонів;
- кількість процедур ІКСІ залежно від числа зрілих ооцитів;
- обсяг ембріологічного моніторингу: стандартна оцінка чи розширений морфокінетичний аналіз в інкубаторі з таймлапс-системою.
Оплачуються окремо:
- медикаменти для мінімальної стимуляції або тригер ХГ (якщо застосовується);
- преімплантаційне генетичне тестування ембріонів (ПГТ-А або ПГТ-М);
- кріозберігання ембріонів у наступних роках;
- консультації суміжних спеціалістів (генетика, ендокринолога).
Щоб дізнатися актуальну ціну програми IVM у медичному центрі «Мати та дитина» і отримати персональну оцінку доцільності цього методу, запишіться на консультацію репродуктолога. Запис на IVM у Львові доступний за телефоном або через форму зворотного зв'язку на сайті.
Вiдгуки