Епідидиміт — що це за захворювання
Придаток яєчка — це довга звивиста структура, розташована по задній поверхні яєчка. Саме тут сперматозоїди проходять остаточне дозрівання, набувають рухливості та накопичуються перед еякуляцією. Будь-яке запалення у цій ділянці порушує нормальний транспорт сперматозоїдів і може негативно впливати на якість сперми.
Гострий епідидиміт зазвичай розвивається раптово, з вираженим болем, набряком калитки та підвищенням температури. При хронічному симптоми менш інтенсивні, але можуть зберігатися понад 6 тижнів, періодично загострюючись. За відсутності лікування запальний процес інколи поширюється на тканини яєчка з розвитком орхоепідидиміту.
Причини захворювання залежать від віку та супутніх факторів. У молодих чоловіків найчастішими збудниками є ІПСШ (Chlamydia trachomatis та Neisseria gonorrhoeae). У пацієнтів старшого віку переважає грамнегативна флора: E. coli, Klebsiella, Enterococcus.
Також епідидиміт може виникати після катетеризації, цистоскопії, оперативних урологічних втручань або на тлі хронічного простатиту. Запалення придатка яєчка у Львові часто діагностують під час обстеження чоловічого безпліддя. Якщо воно триває довго, то здатне спричинити рубцеву обструкцію протоків, формування антиспермальних антитіл та навіть обструктивну азооспермію.
Думка спеціалістів МЦ «Мати та дитина»: «Хронічний епідидиміт — одна з причин прихованого чоловічого безпліддя. Навіть після зникнення болю запальний процес може впливати на транспорт сперматозоїдів та результати спермограми».
Симптоми та показання до консультації при епідидиміті
Симптоми епідидиміту зазвичай розвиваються швидко та потребують огляду уролога. До проявів належать:
- гострий біль у калитці;
- набряк та ущільнення придатка яєчка;
- почервоніння шкіри калитки;
- підвищення місцевої температури;
- біль при ходьбі або сидінні;
- підвищення температури тіла;
- дизурія;
- виділення з уретри;
- біль у промежині.
У практиці репродуктивної медицини хронічний епідидиміт нерідко виявляють саме під час підготовки до ДРТ. Причиною звернення до уролога-андролога можуть стати лейкоцитоспермія, зниження рухливості сперматозоїдів, підвищена в’язкість еякуляту або ознаки часткової обструкції сім’явивідних шляхів у спермограмі.
У частини чоловіків запалення придатка яєчка тривалий час перебігає без гострого болю, але впливає на транспорт сперматозоїдів і результати програм ЕКЗ або ІКСІ. Саме тому перед початком ДРТ важливо виключити приховані урогенітальні інфекції та хронічні запальні процеси.
Підготовка до обстеження при підозрі на епідидиміт
Перед консультацією уролога при епідидиміті важливо правильно підготуватися до діагностики, щоб результати аналізів були максимально точними.
Не варто самостійно починати антибіотикотерапію до обстеження. Навіть короткий курс антибіотиків здатний змінити результати ПЛР на ІПСШ та бактеріологічних посівів. За 2–3 дні до здачі урогенітальних мазків і спермограми рекомендовано:
- утриматися від статевих контактів;
- не вживати алкоголь;
- уникати перегрівання;
- не відвідувати сауну чи лазню.
УЗД та доплерографія калитки спеціальної підготовки не потребують. Пацієнту рекомендують приходити з порожнім сечовим міхуром.
Також бажано підготувати результати попередніх обстежень:
- спермограми;
- ПЛР на ІПСШ;
- УЗД органів калитки;
- інформацію про перенесені простатити, ІПСШ або урологічні втручання.
Це допоможе урологу-андрологу швидше оцінити можливі причини запалення та підібрати оптимальний обсяг діагностики.
Як проходить діагностика та лікування епідидиміту
Діагностика у медичному центрі «Мати та дитина» починається з консультації уролога-андролога. Під час огляду лікар оцінює:
- стан калитки;
- розміри та болючість придатка;
- наявність ущільнень;
- стан яєчка;
- симптоми орхоепідидиміту.
Лабораторна діагностика:
| Дослідження | Що дозволяє оцінити |
|---|
| Загальний аналіз сечі | Ознаки запалення сечостатевої системи |
| ПЛР на ІПСШ | Виявлення хламідій, гонокока, мікоплазм та інших збудників |
| Бакпосів сечі | Визначення бактеріальної флори |
| Бакпосів секрету простати | Виявлення супутнього простатиту |
| Спермограма | Оцінка фертильності та змін сперми |
Комплексна діагностика епідидиміту у МЦ «Мати та дитина» дозволяє встановити точний діагноз та своєчасно розпочати лікування. Це значно знижує ризик ускладнень та зберігає чоловічу фертильність.
Інструментальна діагностика
Ключовим методом є УЗД калитки з доплерографією. Дослідження дозволяє:
- оцінити структуру придатка яєчка;
- виявити набряк та запалення;
- перевірити кровотік;
- виключити перекрут яєчка;
- діагностувати орхоепідидиміт або абсцес.
Саме доплерографія калитки допомагає швидко відрізнити порушення кровопостачання при перекруті яєчка від інфекційного запалення.
Лікування епідидиміту
Лікування епідидиміту у Львові підбирається індивідуально, залежно від збудника, тривалості процесу та наявності ускладнень. Терапія може включати:
- антибіотикотерапію за результатами посівів та ПЛР;
- нестероїдні протизапальні препарати;
- обмеження фізичної активності;
- носіння суспензорія;
- лікування супутніх ІПСШ;
- терапію простатиту.
На початку лікування антибіотики часто призначають емпірично — до отримання результатів бактеріологічних досліджень. Після цього схема коригується відповідно до чутливості збудника. При ускладненому перебігу можуть знадобитися:
- дренування абсцесу;
- оперативне лікування;
- госпіталізація.
Тривалість терапії залежить від форми захворювання. Гострий епідидиміт зазвичай лікують кілька тижнів, тоді як хронічний процес може потребувати значно довшого спостереження та контролю.
Результати лікування та вплив на фертильність
Через 4–6 тижнів після завершення терапії проводять контрольне обстеження:
- повторне УЗД калитки;
- спермограму;
- ПЛР на ІПСШ;
- оцінку симптомів та кровотоку.
Несвоєчасне лікування здатне призвести до:
- рубцевої обструкції придатка;
- обструктивної азооспермії;
- формування антиспермальних антитіл;
- стійкого чоловічого безпліддя.
При збереженні порушень фертильності пацієнту може бути рекомендована консультація репродуктолога. У складних випадках обговорюються методи TESE та Micro-TESE з подальшим ІКСІ у рамках програм ДРТ. Для профілактики рецидивів важливими залишаються:
- своєчасне лікування ІПСШ;
- обстеження статевої партнерки;
- контроль урологічних маніпуляцій;
- регулярні профілактичні огляди уролога.
Комплексний контроль після лікування та регулярна профілактика дозволяють відновити фертильність, а також зберегти чоловіче здоров’я у довгостроковій перспективі.
Вiдгуки