Залежно від причини розрізняють 2 форми запального процесу:
- лактаційний мастит — найпоширеніший, виникає в період грудного вигодовування, переважно в перші 3 місяці після пологів;
- нелактаційний мастит — розвивається у період поза лактацією, може виникати в результаті травми молочної залози, інфікування кісти, гнійно-запальних уражень шкіри, на тлі зниження імунітету чи гормональних змін, а також за наявності грудних імплантів.
У більшості жінок мастит під час лактації розвивається поступово. Спершу виникає застій молока (лактостаз), який створює сприятливі умови для розмноження бактерій. Якщо на соску є тріщини або мікропошкодження, інфекція легко проникає у внутрішні тканини залози та запускає запальну реакцію. Запалення розвивається через 3 стадії:
- серозний мастит — початкова стадія, без утворення гною;
- інфільтративний мастит — формується щільний інфільтрат, з’являється біль;
- гнійний мастит — виникає абсцес молочної залози, який потребує інвазивного лікування.
Коментар мамолога: «Мастит не виникає миттєво. Якщо з’являються біль і ущільнення, які не зникають після годування або зціджування молока, це «дзвіночок» негайно звернутися до лікаря, а не чекати розвитку гнійного процесу. Часто достатньо всього 48 годин, щоб застій молока перейшов у гнійну форму маститу».
Симптоми маститу: як розпізнати і не переплутати з лактостазом
Основна відмінність між лактостазом і маститом — наявність інфекційного запалення.
| Стан | Що це | Симптоми-маркери |
|---|
| Лактостаз | Застій молока в протоках залози без інфекційного компонента | Рівномірне нагрубання залози, біль, вільне виділення молока, температура тіла нормальна або субфебрильна (до 37,5 °C) |
| Серозний мастит | Початкова стадія інфекційного запалення тканин залози | Локальний біль і почервоніння, загальна слабкість, температура тіла понад 38 °C |
| Гнійний мастит, абсцес | Формування обмеженого гнійного вогнища в залозі | Флуктуація (при пальпації відчувається розм’якшення — ознака скупчення гною), різке погіршення стану (ознаки інтоксикації), консервативне лікування (зціджування, антибіотики) не дає ефекту |
При лактостазі після правильного прикладання дитини до грудей або ефективного зціджування жінка зазвичай відчуває полегшення. Якщо ж біль посилюється, ущільнення не зникає, а температура залишається підвищеною, ризик маститу зростає. Невідкладна консультація лікаря необхідна, якщо:
- понад добу тримається температура 38 °C і більше;
- ущільнення не зникає після спорожнення молочної залози;
- біль і почервоніння наростають;
- відсутнє покращення впродовж 12–24 годин.
Що раніше розпочати правильне лікування, то більші шанси уникнути операції та зберегти лактацію.
Діагностика маститу: огляд, УЗД, аналізи
У медичному центрі «Мати та дитина» діагностика маститу розпочинається з обов’язкового клінічного огляду в мамолога, під час якого оцінюються межі інфільтрату, стан сосків і лімфовузлів. Для встановлення стадії та виключення деструктивних процесів застосовуються інструментальні та лабораторні методи дослідження. У комплексну програму діагностики входять:
- УЗД молочних залоз — для виявлення локалізації запалення, рідинних скупчень, абсцесу;
- загальний аналіз крові — для оцінки маркерів бактеріального інфікування;
- бактеріологічний посів молока або гною з антибіотикограмою — для ідентифікації збудника та підбору найбільш ефективного антибіотика.
Комплексна діагностика дозволяє не просто встановити діагноз, а своєчасно визначити, чи достатньо консервативного лікування, чи необхідна допомога хірурга-мамолога.
Лікування маститу: консервативне та хірургічне
Тактика лікування маститу у Львові в центрі репродукції визначається стадією захворювання. Серозна та інфільтративна стадії лікуються консервативними методами — поєднанням антибіотикотерапії (застосовується переважно амоксицилін / клавуланат, цефазолін), симптоматичної терапії (жарознижувальні, знеболювальні) та регулярного зціджування молока для уникнення застою.
Гнійний мастит та абсцес потребують хірургічного втручання. Лікар може виконати дренування абсцесу класичним або пункційно-аспіраційним методом. У першому випадку робиться розтин ураженої ділянки, видаляється гній і встановлюється дренаж. Пункційно-аспіраційний метод — це сучасна малоінвазивна альтернатива: пункція та відкачування гною виконуються спеціальним шприцом під контролем УЗД. Цей метод менш травматичний і ефективний при невеликих абсцесах.
Щодо грудного вигодовування при маститі, то рекомендації залежать від стану та стадії:
- лактостаз — продовжують годувати та зціджувати молоко після годування;
- серозний мастит — можна годувати, якщо дозволяє біль і застосовуються антибіотики, дозволені при грудному вигодовуванні;
- інфільтративна стадія — можна годувати лише після виключення ризику інфікування дитини;
- гнійний мастит / абсцес — годування з ураженої залози тимчасово припиняють, молоко зціджують і виливають.
Нелактаційний мастит також лікується із застосуванням антибіотиків (якщо є бактеріологічне ураження) та/або хірургічно. Якщо запалення пов’язане з кістами / мастопатією, які є результатом гормонального порушення, то до лікувального процесу також залучається ендокринолог.
Відновлення після маститу та збереження лактації
За умови своєчасного звернення до лікаря стан більшості пацієнток помітно покращується вже впродовж 48–72 годин після початку терапії. Повне одужання залежить від стадії запалення, однак раннє лікування знижує ризик ускладнень і дозволяє швидше повернутися до звичного способу життя.
Відновлення лактації після лікування хірургічними методами можливе після загоєння дренажного отвору. Повернення до грудного вигодовування — лише після консультації з мамологом.
Для зменшення ризику повторного маститу після лікування необхідно правильно прикладати дитину до грудей, не допускати тривалого переповнення молочних залоз і своєчасно усувати лактостаз, ретельно доглядати за шкірою сосків та лікувати тріщини. Крім того, важливо не пропускати контрольні огляди в мамолога, а через 1–3 місяці зробити УЗД молочних залоз для виключення рецидиву.
Вiдгуки