Параметрит: лікування у Львові

Параметрит: що це за захворювання

Параметрій виконує роль опорного каркаса: він утримує матку в правильному положенні, забезпечує кровопостачання й лімфодренаж органів малого таза. Коли в цю клітковину проникає інфекція, розвивається запалення параметрія — параметрит, який за перебігом буває гострим, підгострим і хронічним.

Форми параметриту

Гострий параметрит розвивається стрімко. Протягом кількох днів після провокувального чинника з’являються біль, гарячка, інтоксикація. Без лікування захворювання може призвести до формування абсцесу параметрія.

Підгострий параметрит — проміжна форма зі згладженою симптоматикою: температура субфебрильна, болі помірні, загальний стан задовільний.
Хронічний параметрит перебігає роками з чергуванням загострень і ремісій. Основна небезпека — прогресування спайкового процесу та формування трубно-перитонеального безпліддя без яскравих симптомів.

Найчастіше параметрит викликають бактерії (кишкова паличка, стрептококи, стафілококи), а також інфекції, що передаються статевим шляхом (хламідії, мікоплазми). Часто у жінки виявляють одразу кілька збудників. 

Параметрит і жіноче безпліддя

Запалення рідко обмежується лише параметрієм — воно може поширюватися на маткові труби та сусідні тканини. Якщо лікування несвоєчасне, утворюються спайки — рубцеві зрощення, які блокують прохідність труб, ускладнюють рух яйцеклітини та можуть призвести до безпліддя, позаматкової вагітності чи хронічного болю.

Запальні хвороби малого таза — одна з головних причин трубного безпліддя. Хронічний параметрит також впливає на ефективність програм ЕКЗ, адже спайки знижують шанси на успіх.

Думка спеціаліста медичного центру «Мати та дитина»: «Параметрит часто недооцінюють після пологів чи операцій. Жінки можуть роками жити з болем і звертаються вже тоді, коли виникає безпліддя. Рання діагностика допомагає зберегти репродуктивну функцію».

Симптоми параметриту: коли записатися на консультацію до гінеколога

Симптоми параметриту залежать від форми та стадії, але основні з них включають:

• біль внизу живота — тупий, може віддавати в поперек чи стегно;
• лихоманка — при гострій формі температура може бути до 38–39 °C, слабкість, озноб;
• біль під час статевого акту;
• проблеми з сечовипусканням — часте чи болісне;
• болісна дефекація — відчуття тиску;
• патологічні виділення — рясні, іноді з неприємним запахом;
• тривала субфебрильна температура — 37,1–37,5 °C при хронічному перебігу.

Особливо уважними мають бути жінки після пологів, абортів чи гінекологічних втручань. Навіть без явних симптомів хронічний параметрит може впливати на фертильність і результати програм ДРТ, тому оцінка стану малого таза важлива перед ЕКЗ. 

Підготовка до обстеження при підозрі на параметрит

Правильна підготовка допомагає підвищити точність аналізів і швидше встановити діагноз. Перед мазками та посівами рекомендовано:

• утриматися від статевих контактів і спринцювань за 24–48 годин;
• не використовувати свічки та місцеві антисептики 2–3 дні;
• не приймати антибіотики без призначення лікаря.

Особливості проведення УЗД органів малого таза:

• при трансабдомінальному дослідженні — наповнений сечовий міхур (0,5–1 л води за годину до процедури);
• трансвагінальне УЗД не потребує спеціальної підготовки.

Також бажано взяти з собою:

• результати попередніх УЗД та аналізів;
• виписки після пологів, операцій або гінекологічних втручань;
• дані про ІПСШ та проведене лікування.

Такий підхід дозволяє лікарю швидше оцінити ситуацію та визначити оптимальний план діагностики.

Як проходить діагностика параметриту у Львові

Діагностика в медичному центрі «Мати та дитина» поєднує огляд, лабораторні аналізи та інструментальні методи для оцінки запалення і його поширення.

Гінекологічний огляд

Перший етап — консультація гінеколога та дворучне вагінальне дослідження. Лікар оцінює:

• болісність при зміщенні матки;
• стан навколоматкових тканин;
• наявність ущільнень;
• ознаки інфільтрату або абсцесу.

При параметриті тканини часто стають щільними, набряклими та болючими. У разі ускладнень може визначатися флуктуація — ознака можливого гнійного процесу.

Лабораторна діагностика

Аналізи підтверджують запалення та визначають збудника:

• загальний аналіз крові — лейкоцити, ШОЕ;
• СРБ — активність процесу;
• мазки на флору — стан мікрофлори;
• ПЛР на ІПСШ — хламідії, мікоплазми, трихомонади, гонокок;
• бакпосів — бактерії та чутливість до антибіотиків;
• аналіз сечі — виключення ураження сечової системи.

Найважливіші — ПЛР та бакпосів, адже вони допомагають підібрати точну антибактеріальну терапію.

Інструментальна діагностика

Основний метод — УЗД малого таза (трансвагінальне, за потреби — трансабдомінальне). Воно дозволяє:

• оцінити параметрій;
• виявити інфільтрат чи абсцес;
• оцінити стан маткових труб, яєчників та наявність рідини в малому тазі.

При сумнівній картині або ускладненнях застосовують МРТ малого таза для точної оцінки та диференціації з ендометріозом, пухлинами чи пельвіоперитонітом.

Лікування параметриту: підходи та тривалість

У МЦ «Мати та дитина» терапію підбирають індивідуально — залежно від форми хвороби та репродуктивних планів. Основу становлять антибіотики (за результатами ПЛР і бакпосіву), часто в комбінації для дії на різну флору. При ІПСШ лікування проходять обидва партнери. Додатково призначають:

• протизапальні препарати для зменшення болю;
• дезінтоксикацію при гострому процесі;
• ферменти для профілактики спайок;
• фізіотерапію в період відновлення.

При абсцесі можливе хірургічне дренування. Лікування гострого параметриту триває 2–4 тижні, хронічного — 4–8 тижнів із реабілітацією.

Результати лікування та вплив на фертильність

Через 4–6 тижнів проводять контроль: огляд, УЗД, аналізи. Симптоми зникають швидше, ніж відновлюються тканини, — розсмоктування інфільтрату може тривати кілька місяців. Без лікування параметрит може спричинити:

• спайки малого таза;
• непрохідність труб;
• трубно-перитонеальне безпліддя;
• хронічний тазовий біль;
• ризик позаматкової вагітності.

При проблемах із зачаттям після лікування рекомендують ГСГ, лапароскопію чи консультацію репродуктолога для підготовки до ЕКЗ. Профілактика рецидивів передбачає своєчасне лікування ІПСШ та запальних гінекологічних хвороб, регулярні огляди гінеколога.