Діагностика синдрому Ді Джорджі – що це за обстеження
Синдром Ді Джорджі – спадкове захворювання, спричинене мікроделецією 22q11.2 − втратою невеликої ділянки 22 хромосоми, де знаходиться регуляторний ген TBX1, що контролює ембріогенез. Внаслідок цього порушується нормальне формування похідних III-IV глоткових кишень ембріона, що призводить до затримки розвитку тимуса, паращитоподібних залоз, серцево-судинної системи, інших органів.
Захворювання належить до поширених мікроделеційних синдромів і зустрічається приблизно в 1 з 4000–6000 новонароджених. У більшості випадків мутація виникає спонтанно (de novo) і не успадковується від батьків, проте за наявності мікроделеції в одного з них ризик її передачі дитині становить близько 50%.
Клінічні прояви синдрому Ді Джорджі значно різняться за рівнем вираженості. Найхарактерніші:
- вроджені вади серця, особливо конотрункальні аномалії через неправильне розділення і розташування головних судин (аорти та легеневої артерії);
- гіпоплазія або відсутність тимуса, що супроводжується імунодефіцитом;
- гіпокальціємія внаслідок недостатнього розвитку паращитоподібних залоз;
- особливості поведінки, проблеми з навчанням, підвищений ризик психоневрологічних порушень;
- затримка мовленнєвого та психомоторного розвитку.
Діагностика синдрому Ді Джорджі у Львові базується на використанні молекулярно-генетичних методів, що дають змогу виявити мікроделецію 22q11.2. Для цього застосовуються FISH-аналіз, MLPA, хромосомний мікроматричний аналіз (CMA) та сучасні методи секвенування. Фахівці центру репродуктивної медицини «Мати та дитина» рекомендують обстеження для преконцепційної оцінки парам з сімейним анамнезом генетичних захворювань, під час преімплантаційної диагностики, пренатального скринінгу у разі виявлення ультразвукових маркерів патології плоду.
Показання до діагностики синдрому Ді Джорджі
Генетичне обстеження призначається за наявності клінічних, ультразвукових чи сімейних чинників ризику:
- підозра на синдром Ді Джорджі у дитини або плода за даними клінічного та ультразвукового обстеження;
- наявність сімейного анамнезу мікроделеції 22q11.2 (батьки з підтвердженою мікроделецією, народжені діти з синдромом);
- виявлення характерних вад серця у плода під час пренатального УЗД;
- підготовка до програм ДРТ при підтвердженому носійстві мутації в одного з батьків.
У дітей приводом для обстеження є діагностовані вроджені вади серця, особливо конотрункальні аномалії, піднебінні розщеплення, часті інфекції на фоні імунодефіциту, гіпокальціємія, затримка мовленнєвого та психомоторного розвитку.
У період вагітності важливе показання − виявлення на УЗД конотрункальних вад серця у плода (тетрад Фалло, загального артеріального стовбура, переривання дуги аорти), а також інших важких серцево-судинних аномалій, часто асоційованих з мікроделецією 22q11.2. При цьому лікар рекомендує проведення інвазивної пренатальної діагностики – біопсію хоріону чи амніоцентез із наступним молекулярно-генетичним аналізом.
Особлива увага приділяється ситуації, коли діагностовано синдром Ді Джорджі при ЕКЗ та PGT у пар з високим генетичним ризиком. Якщо в одного з батьків підтверджено носійство мікроделеції 22q11.2 або в сім’ї вже народилася дитина з цією патологією, парі рекомендується програма ЕКЗ з преімплантаційним генетичним тестуванням. Залежно від клінічної ситуації застосовуються методи PGT-M або PGT-SR, які дозволяють відібрати ембріони без генетичної аномалії ще до їх перенесення в порожнину матки.
Підготовка до діагностики синдрому Ді Джорджі
Підготовчий етап генетичного обстеження залежить від обраного методу діагностики. У разі постнатальної та прегравідарної (до зачаття) діагностики (обстеження дітей, дорослих або пар на етапі планування вагітності) аналіз проводиться за взятим зразком венозної крові, спеціальна підготовка не потрібна.
Неінвазивний пренатальний тест (NIPT) застосовується для оцінки ризику мікроделеції 22q11.2 під час вагітності. Дослідження проводиться, починаючи з 10–11 тижня гестації. Для аналізу виконується забір близько 10 мл венозної крові у вагітної жінки. Спеціальна підготовка перед тестом не потрібна. Слід враховувати, що NIPT є скринінговим методом, тому у разі високого ризику синдрому результати слід підтвердити інвазивною діагностикою.
Перед проведенням інвазивної пренатальної діагностики лікар призначає стандартне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, коагулограму, обстеження на інфекції, ультразвукову оцінку стану плода та плаценти. Незалежно від методу діагностики, обов'язковим етапом є попередня консультація лікаря-генетика. Фахівець збирає сімейний та репродуктивний анамнез, оцінює індивідуальні генетичні ризики, аналізує результати УЗД і попередніх обстежень, обирає оптимальний об’єм генетичного тестування.
Як проходить діагностика синдрому Ді Джорджі
Для підтвердження діагнозу використовуються сучасні молекулярно-генетичні методи з високою точністю. Вибір дослідження залежить від клінічної ситуації: обстеження дитини після народження, пренатальна діагностика під час вагітності чи генетичне тестування у програмі ЕКЗ.
| Метод | Коли застосовується | Біоматеріал | Що виявляє | Коли призначають |
|---|
| FISH-аналіз | Постнатальна та пренатальна діагностика синдрому Ді Джорджі | Кров, хоріон, амніотична рідина | Цільова мікроделеція 22q11.2 | Підтвердження підозри на синдром |
| MLPA | Пост- або пренатальна | Кров, тканина хоріону | Мікроделеції та мікродуплікації 22q11.2 | Підтвердження та уточнення розміру делеції |
| aCGH (мікроматричний аналіз) | Постнатальна розширена діагностика | ДНК (кров/хоріон/амніоцити) | Весь геном, включаючи 22q11.2 | Складні випадки, множинні вади |
| NIPT (мікроделеції) | Пренатальний скринінг | Венозна кров вагітної | Ризик мікроделеції 22q11.2 | 10-11 тиждень вагітності, первинний скринінг |
| PGT-M (ЕКЗ) | Преімплантаційна діагностика | Біопсія ембріона | Мутація/делеція 22q11.2 | У разі відомої сімейної мутації |
| PGT-SR (ЕКЗ) | Преімплантаційна діагностика | Ембріон | Хромосомні перебудови у батьків | При структурних аномаліях у батьків |
«Мікроделеція 22q11.2 – одна з найбільш клінічно значущих хромосомних аномалій. Її раннє виявлення дозволяє не тільки уточнити діагноз, але й запобігти важким ускладненням завдяки правильному маршруту ведення вагітності та неонатального спостереження», – лікар-генетик МЦ «Мати та дитина».
Що показують результати діагностики синдрому Ді Джорджі
Результати генетичного обстеження демонструють наявність чи відсутність мікроделеції 22q11.2 у дитини, дорослого пацієнта, плода під час вагітності чи ембріона у програмі ЕКЗ, а також розміри делеції (типову 3 Мб, атипові варіанти, можливу дуплікацію 22q11.2). На основі отриманих даних при підтвердженому синдромі лікар розробляє рекомендації щодо ведення вагітності, необхідності неонатального обстеження (УЗД серця, рівень кальцію, імунологічний скринінг), визначає ефективну тактику для сім'ї (сімейний скринінг, обговорення PGT-M у наступних вагітностях, психологічна підтримка).
Якщо в одного з батьків виявлено мікроделецію 22q11.2, при плануванні наступних вагітностей репродуктолог рекомендує проведення ЕКЗ з преімплантаційним генетичним тестуванням PGT-M.
Вiдгуки