Діагностика та лікування раку молочної залози у Львові

Рак молочної залози: що це таке і які фактори ризику

Рак грудей — це злоякісне новоутворення, що формується із клітин епітелію молочних проток або часточок залози. Розрізняють кілька типів цього захворювання. Найпоширеніші:

Залежно від молекулярного профілю розрізняють кілька підтипів онкологічного захворювання грудей, які відрізняються агресивністю перебігу та чутливістю до терапії:

• люмінальний підтип — найпоширеніший, чутливий до гормональної терапії;
• HER2-позитивний рак — агресивний, але ефективно лікується таргетними препаратами;
• triple-negative рак — не має рецепторів до естрогену, прогестерону та HER2, вважається найбільш агресивним, але сучасна хіміотерапія дає хороші результати.

Серед основних факторів ризику появи раку грудей:

• вік після 40 років;
• спадковість — мутації в генах BRCA1 / BRCA2 підвищують ризик розвитку раку до 45–65%;
• щільна тканина молочної залози;
• гормональні чинники (ранній початок менструації, пізня менопауза, застосування ЗГТ понад 5 років).

Прогноз перебігу захворювання суттєво залежить від того, коли було виявлено злоякісне новоутворення. При ранній діагностиці І стадії 5-річна виживаність становить понад 98%.

Симптоми раку молочної залози: на що звертати увагу

На ранніх стадіях рак молочної залози може протікати безсимптомно, однак є деякі ознаки, які мають насторожити:

• пальпований вузол або ущільнення, що не зникає після менструації;
• зміни шкіри — втягнення, набряк, почервоніння, ефект «лимонної кірки»;
• зміна соска — втягнення, виділення (особливо кров’янисті);
• збільшення пахових лімфовузлів;
• асиметрія молочних залоз, зміна форми або контурів.

Якщо ви помітили хоча б одну з цих ознак, негайно запишіться на консультацію до мамолога, не дочікуючись планового огляду. Пам’ятайте: регулярне самообстеження (щомісяця після менструації) та щорічний огляд у лікаря — основа контролю здоров’я молочних залоз.

Діагностика раку молочної залози: скринінг і верифікація

Діагностика онкологічних захворювань починається зі скринінгових методів і за потреби доповнюється морфологічною верифікацією. Скринінг раку молочної залози у Львові в центрі «Мати та дитина» проводиться згідно зі встановленими стандартами МОЗ України. У програму входить:

• мамографія — скринінг для жінок після 40 років (у віці 40–49 років — раз на 1–2 роки, у віці 50–74 роки — кожні 2 роки), у молодшому віці та при щільній тканині молочної залози не застосовується через обмежену чутливість;
• УЗД молочних залоз — доповнює мамографію, ефективне для діагностики молодих жінок, а УЗД з доплером застосовується, коли потрібно відрізнити доброякісні зміни від злоякісних;
• МРТ молочних залоз — призначається носіям BRCA-мутацій, для оцінки поширення пухлини, а також молодим пацієнткам із неінформативною мамографією;
• core-біопсія під УЗД контролем — золотий стандарт верифікації діагнозу, біоматеріал направляється на гістологію та імуногістохімію (досліджуються рецептори естрогену і прогестерону, HER2 статус — ключові параметри для вибору тактики лікування).

Коментар мамолога: «Якщо за результатами мамографії або УЗД встановлено, що новоутворення належить до категорії BI-RADS 4 або 5, наступним кроком є проведення біопсії. Це швидка і безболісна процедура, яка допомагає визначити точну природу клітин».

Лікування раку молочної залози: сучасні підходи

Вибір тактики лікування визначається стадією, молекулярним підтипом, віком пацієнтки та її репродуктивними планами. Рішення ухвалюється колегіально на онкологічному консиліумі за участю хірурга, онколога, радіолога та, за потреби, репродуктолога. Основні методи лікування:

1. Хірургічний метод. Це може бути органозберігаюча операція, яка передбачає видалення пухлини зі збереженнями залози, або мастектомія — повне видалення молочної залози. Вибір залежить від стадії, розміру і підтипу новоутворення.
2. Системне лікування. До цієї категорії входить хіміотерапія, таргетна терапія (для HER2-позитивного раку), гормонотерапія (для люмінального підтипу з позитивними рецепторами).
3. Неоад’ювантна хіміотерапія. Проводиться перед операцією для зменшення пухлини. Такий підхід дозволяє застосувати органозберігаючий метод, навіть якщо первинно пухлина була великих розмірів.

Онкофертильність: збереження репродуктивної функції при раку молочної залози

Онкофертильність — це міждисциплінарний напрям медицини, що поєднує онкологію та репродуктологію: допомагає жінкам з онкологічним діагнозом зберегти можливість народити дитину після лікування.

Хіміотерапія та гормонотерапія можуть негативно впливати на функцію яєчників і фертильність. Для молодих пацієнток репродуктивного віку це питання нерідко стає не менш важливим, ніж лікування власне раку. Тому перед початком протипухлинної терапії часто виконують процедури, спрямовані на збереження репродуктивних функцій.

Одним із таких методів є кріоконсервація яйцеклітин до хіміотерапії — проміжок часу між встановленням діагнозу та початком лікування (зазвичай 2–4 тижні) репродуктологи використовують для замороження ооцитів або ембріонів. При цьому метод отримання біоматеріалу підбирається репродуктологом і онкологом індивідуально, відповідно до діагнозу.

Якщо в жінки діагностовано гормоночутливу пухлину, то замість стандартних протоколів стимулювання, які можуть бути небезпечними при такому діагнозі, застосовують летрозол-протоколи, які мінімізують естрогенне навантаження. У медичному центрі «Мати та дитина» поєднуються гормонозберігаюча хірургія і ДРТ, що дозволяє проходити лікування онкології зі збереженням репродуктивного потенціалу.

Завдяки цим підходам вагітність після лікування раку молочної залози цілком можлива. Сучасні дослідження вказують, що зачаття та виношування не підвищують ризик рецидиву. При цьому фахівці зазначають: оптимальний термін для вагітності — через 2–3 роки після завершення активної терапії та досягнення стабільної ремісії.