Діагностика синдрому Жильбера — що це за дослідження
Синдром Жильбера – це спадкова форма доброякісної гіпербілірубінемії, спричинена зниженням активності ферменту уридиндифосфатглюкуронілтрансферази, який відповідає за зв’язування та виведення білірубіну з організму. Ключовий механізм патології − мутація у промоторі гена UGT1A1, який контролює ферментний синтез, наявність генетичного поліморфізму TA-повторів.
Найпоширенішим варіантом є TA7/TA7, за якого відбувається зменшення активності ферменту глюкуронування. Внаслідок цього підвищується рівень непрямого білірубіну через повільніше переробляння його печінкою, що іноді проявляється епізодами жовтяниці, особливо під впливом зовнішніх факторів.
Синдромом Жильбера страждає приблизно 5-10% населення, причому у чоловіків він діагностується частіше, ніж у жінок. Іноді стан виявляють випадково під час біохімічного аналізу крові, оскільки виражені симптоми нерідко відсутні. Пацієнти відзначають легку жовтушність склер, особливо після стресу, голодування, інфекцій, інтенсивних фізичних навантажень, прийому деяких ліків.
Діагностика синдрому Жильбера у Львові передбачає:
- біохімічний аналіз крові з визначенням білірубіну;
- оцінку функції печінки;
- молекулярно-генетичне дослідження мутацій гена UGT1A1.
Генетичний тест дозволяє підтвердити наявність характерного поліморфізму, відрізнити синдром від інших захворювань печінки та порушень обміну білірубіну.
У репродуктивній медицині таке дослідження має особливе значення. Синдром Жильбера при плануванні вагітності не є протипоказанням, але потребує контролю білірубіну, оцінки чутливості до ліків, особливостей метаболізму препаратів. Це важливо для визначення переносимості гормональної стимуляції, анестезії, анальгетиків, інших медикаментів, які застосовуються під час лікування безпліддя та процедур ЕКЗ.
Показання до аналізу на синдром Жильбера
Для синдрому Жильбера характерний хвилеподібний перебіг: рівень білірубіну періодично підвищується та самостійно нормалізується. Генетичний аналіз UGT1A1 у Львові рекомендовано у таких випадках:
- Тимчасове підвищення непрямого білірубіну без очевидних причин, якщо інші печінкові показники залишаються у нормі. У таких пацієнтів зазвичай не виявляються ознаки вірусного гепатиту, запальних захворювань печінки, вираженого порушення її функції.
- Транзиторна іктеричність склер.
- Епізоди легкої жовтяниці.
- Поява симптомів після стресів, голодування, інфекцій, інтенсивних фізичних навантажень.
- Сімейний анамнез захворювання. Якщо синдром Жильбера підтверджений у близьких родичів, генетичне тестування допомагає оцінити ймовірність успадкування, уточнити причину гіпербілірубінемії.
Додатково аналіз застосовують у рамках фармакогенетичної оцінки перед хімієтерапією іринотеканом, тривалою медикаментозною терапією, оскільки знижена активність ферменту UGT1A1 впливає на метаболізм деяких лікарських засобів, підвищуючи ризик побічних реакцій.
Дослідження особливо актуальне на етапі підготовки до програм ДРТ. У медичному центрі репродукції «Мати та дитина» аналіз допомагає репродуктологу забезпечити індивідуалізацію терапії, вибрати препарати для гормональної стимуляції та анестезії, зменшити ризик небажаних реакцій під час процедур ЕКЗ та інших програм допоміжних репродуктивних технологій.
«Генетична діагностика UGT1A1 дозволяє не лише підтвердити синдром Жильбера, але й заздалегідь оцінити індивідуальну реакцію пацієнта на лікарські препарати, що особливо важливо у репродуктивній та анестезіологічній практиці», – репродуктолог МЦ «Мати та дитина».
Підготовка до аналізу на синдром Жильбера
Спеціальна підготовка до генетичного аналізу на синдром Жильбера не потрібна, оскільки дослідження ґрунтується на виявленні поліморфізмів гена UGT1A1, а генотип людини залишається незмінним протягом усього його життя. Результати тесту не залежать від фази менструального циклу, їжі, лікарських препаратів, вагітності, часу доби. Для проведення дослідження досить одноразового забору венозної крові або зразка буккального епітелію (зіскрібка клітин зі слизової оболонки щоки).
Якщо генетичний тест виконують одночасно з біохімічним обстеженням печінки, пацієнту рекомендується стандартна підготовка до аналізів:
- здавати кров натще;
- виключити вживання алкоголю мінімум за 24 години до дослідження;
- уникати надмірних фізичних навантажень напередодні.
Додаткове біохімічне обстеження передбачає визначення загального та непрямого білірубіну, а також печінкових проб для оцінки функції печінки, виключення інших причин гіпербілірубінемії.
Як здати аналіз на синдром Жильбера у Львові
Забір біоматеріалу у процедурному кабінеті медичного центру репродукції у Львові проводиться за попереднім записом і триває лише кілька хвилин. Для дослідження використовують венозну кров або букальний епітелій (клітини зі слизової щоки). Основний метод діагностики – ПЛР-аналіз з визначенням кількості TA-повторів у промоторній ділянці гена UGT1A1.
Цей тест дає змогу виявити характерний генетичний поліморфізм, пов’язаний зі зниженням активності ферменту глюкуронування. Часто одночасно призначається біохімічний скринінг для комплексної оцінки функції печінки, який включає аналізи на:
- загальний білірубін;
- аланінамінотрансферазу (АЛТ);
- прямий та непрямий білірубін;
- аспартатамінотрансферазу (АСТ);
- гамма-глутамілтрансферазу (ГГТ);
- лужну фосфатазу.
Результати цих аналізів допомагають гастроентерологу підтвердити доброякісний характер гіпербілірубінемії, виключити інші захворювання печінки. Середній термін готовності генетичного дослідження становить 7-14 робочих днів. Після отримання результатів лікар інтерпретує дані, у разі потреби враховує їх, підбираючи медикаментозну терапію, анестезію, а також під час підготовки до програм ДРТ.
Що показують результати аналізу на синдром Жильбера
Результати генетичного аналізу дозволяють визначити кількість TA-повторів у промоторній ділянці гена UGT1A1 та оцінити активність ферменту, що бере участь в обміні білірубіну:
| Варіації генних повторів | Інтерпретація | Клінічне значення |
|---|
| ТА6/ТА6 | Норма | Нормальна активність ферменту |
| ТА6/ТА7 | Гетерозиготність | Помірне зниження ферментативної активності, можливі епізоди гіпербілірубінемії |
| ТА7/ТА7 | Синдром Жильбера | Значне зниження активності ферменту |
Отримані результати генетик зіставляє з рівнем непрямого білірубіну та клінічними проявами. У пацієнтів з синдромом Жильбера він підвищується за наявності стрес-факторів загострення, голодування, інфекцій, інтенсивних фізичних навантажень, нестачі сну, прийому деяких лікарських препаратів.
Результати аналізу мають важливе значення у фармакогенетиці.
Знижена активність ферменту UGT1A1 впливає на метаболізм окремих медикаментів, тому таким пацієнтам необхідно обережніше підбирати терапію. Особливу увагу слід приділяти іринотекану, високим дозам парацетамолу, деяким антибіотикам, іншим препаратам з печінковим метаболізмом.
Репродуктологи та анестезіологи центру репродуктології «Мати та дитина» використовують результати аналізу для складання персоналізованої програми лікування, індивідуального підбору схем гормональної стимуляції, медикаментозного супроводу та методів знеболювання під час програм ДРТ, що дозволяє зменшити ймовірність побічних реакцій.
Вiдгуки