Кіста яєчника: діагностика та лікування у Львові

Функціональні кісти можуть зникати самостійно або ж піддаються лікуванню медикаментами, а от органічні — ні. Великі кісти можуть становити ризик розвитку перекруту ніжки кісти з порушенням кровопостачання яєчника, а також розриву кісти, що може призвести до внутрішньочеревної кровотечі. Окремі утворення можуть впливати на овуляцію, стискати здорову тканину чи ускладнювати доступ до фолікулів під час ЕКЗ.

Показання до лікування кісти яєчника

Невеликі кісти нерідко не спричиняють симптомів і виявляються випадково під час планового огляду. В інших випадках жінка відчуває біль унизу живота, частіше з одного боку, помічає порушення менструального циклу, мажучі виділення поза менструацією або дискомфорт під час статевого акту. 

Якщо за результатами обстеження виявлена кіста лівого яєчника чи правого яєчника без підозрілих ознак, лікар може рекомендувати спостереження протягом двох-трьох менструальних циклів з контрольним УЗД, а також може призначити гормональні препарати.

Операція з видалення кісти яєчника може бути рекомендована, якщо утворення росте, зберігається попри спостереження, має ознаки органічної кісти або спричиняє виражені симптоми. Рішення ухвалюють з урахуванням віку, супутніх захворювань, ризиків втручання та репродуктивних планів.

Гострий біль, що виник раптово, особливо в поєднанні з нудотою, блюванням, запамороченням, слабкістю або непритомністю, може свідчити про перекрут яєчника чи розрив кісти з внутрішньою кровотечею. У такій ситуації необхідно невідкладно звернутися по медичну допомогу. 

Окремий підхід потрібен, якщо кіста на яєчнику виявлена під час планування вагітності чи перед ЕКЗ. Наприклад, ендометріому в цьому випадку видаляють, якщо вона спричиняє біль або перешкоджає доступу до фолікулів, адже операція може знизити оваріальний резерв.

Підготовка до лікування кісти яєчника

Перший етап — консультація гінеколога та уточнення діагнозу. Основним методом візуалізації є трансвагінальне УЗД, яке допомагає оцінити розміри кісти, її структуру та стан яєчників. За показаннями проводять доплерографію для оцінювання кровопостачання або МРТ, якщо ультразвукової картини недостатньо.

Лабораторні дослідження призначають індивідуально. Наприклад, онкомаркер СА-125 може допомогти в оцінюванні ризиків у поєднанні з результатами УЗД та клінічними даними. За потреби лікар рекомендує гормональний профіль, а рівень АМГ визначають для оцінювання оваріального резерву.

Перед плановим втручанням також потрібні аналізи крові, коагулограма, ЕКГ та консультація анестезіолога. Перелік обстежень залежить від обсягу операції, віку та стану здоров'я пацієнтки і визначається тільки лікарем. 

Напередодні лапароскопії слід виконати індивідуальні рекомендації щодо харчування, питного режиму та підготовки кишківника, якщо її призначив медичний персонал. 

Як проходить лікування кісти яєчника

Тактика залежить від діагнозу. Наприклад, якщо йдеться про функціональне утворення без ознак ускладнень, лікар може обрати спостереження з повторним УЗД, а в інших випадках може бути призначена гормональна терапія або ж операція, зокрема лапароскопічна цистектомія.

Лапароскопічна цистектомія — малоінвазивне видалення утворення через невеликі проколи черевної стінки. Втручання проводять під загальною анестезією. Зазвичай роблять три-чотири невеликі проколи для введення камери та хірургічних інструментів. Тривалість процедури становить близько 30–60 хвилин. Видалений матеріал направляють на гістологічне дослідження. Воно допомагає встановити тип утворення та уточнити подальшу тактику. 

Важливо оцінювати не лише розмір, а й тип утворення, симптоми та репродуктивні плани пацієнтки. Перед операцією варто визначити оваріальний резерв і заздалегідь обговорити, як втручання може вплинути на майбутню вагітність.

Басистюк Романа

Акушер-гінеколог, Стаж роботи: +32 роки, Лікар першої категорії

Відновлення після лікування кісти яєчника

Після лапароскопії пацієнтка перебуває під наглядом медичного персоналу, який контролює самопочуття, артеріальний тиск і відновлення після анестезії. Якщо стан стабільний, вставати зазвичай дозволяють через кілька годин після втручання. За відсутності ускладнень додому можна вирушити того самого дня або наступного — залежно від обсягу операції та рекомендацій лікаря.

У перші дні можливі помірний біль у ділянці проколів, втома та дискомфорт у животі. Після лапароскопії іноді виникає біль у плечі через газ, який використовують під час операції для створення робочого простору в черевній порожнині. Зазвичай цей біль поступово минає. Проте сильний або наростальний біль, висока температура, рясна кровотеча, виражена слабкість чи почервоніння з виділеннями в ділянці ран потребують невідкладної медичної оцінки.

У період відновлення слід дотримуватися рекомендацій хірурга. До контрольного огляду зазвичай обмежують інтенсивні фізичні навантаження, піднімання важких предметів, відвідування сауни та статеве життя. Місця проколів потрібно утримувати чистими й сухими відповідно до інструкцій щодо перев'язок.

Після операції лікар призначає контрольний огляд, а за потреби — УЗД для оцінювання стану яєчника. Якщо до втручання був визначений АМГ, повторне дослідження може бути доцільним у межах подальшого планування репродуктивної тактики.

Профілактика повторного утворення кісти залежить від її типу. Наприклад, при ендометріозі лікар може рекомендувати гормональну терапію, якщо вагітність не планується найближчим часом. Самостійно приймати гормональні препарати або використовувати їх без контрольних оглядів не варто.
Планувати вагітність чи підготовку до ЕКЗ можна після оцінювання результатів операції та відновлення. Універсального терміну немає: він залежить від гістологічного висновку, стану яєчників, оваріального резерву й інших чинників безпліддя.